Енергетичний ультиматум Угорщини та Словаччини — частина російської операції — Омельченко
Україна не має юридичного зобов’язання транспортувати російську нафту, а війна є підставою для припинення транзиту. Ультиматуми Угорщини та Словаччини можуть бути частиною російської політичної операції, а зростання цін на пальне в Україні пов’язане також із податковою політикою та низькою конкуренцією на ринку. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, Угода про асоціацію між Україною та ЄС містить положення, які дозволяють сторонам припиняти транзит енергоносіїв у разі форс-мажору.
«Такого зобов’язання в України немає. Статті 276 і 472 Угоди про асоціацію передбачають, що у разі форс-мажору сторони можуть припиняти транзит енергоносіїв. А війна — це найбільший форс-мажор», — каже Омельченко.
Він говорить, що Україна могла припинити транзит російської нафти ще на початку повномасштабної війни, попередивши про це Європейський Союз.
«Україна повинна була ще на початку війни попередити ЄС, що через агресію, загрозу існуванню держави і життю людей на нафтопроводі транзит може бути припинений», — говорить Омельченко.
Транзит нафти приніс Росії мільярди євро
Омельченко наголосив, що продовження транзиту російської нафти за чотири роки війни принесло Росії значні доходи.
«За рахунок цього російський бюджет був поповнений приблизно на 20 мільярдів євро. І це абсолютно неправильно», — каже Омельченко.
Водночас залежність України від імпорту дизпального з цих двох країн, за словами експерта, не є критичною.
«Це невелика частка — близько 10%. Україна могла б спокійно компенсувати ці втрати поставками з інших країн, наприклад Польщі, Румунії чи Болгарії», — говорить Омельченко.
Хто втратить від припинення постачань
На думку експерта, основні втрати від припинення постачання нафтопродуктів понесуть угорські та словацькі компанії, зокрема MOL.
«Український ринок — преміальний, тут найвищі чисті ціни на нафтопродукти в Європі. Угорська компанія MOL втратить великі кошти, якщо не постачатиме нафтопродукти в Україну», — каже Омельченко.
«Російська активна операція» і роль Орбана та Фіцо
Омельченко говорить, що ситуація з транзитом нафти та ультиматумами є частиною російської інформаційно-політичної операції.
«Росія обстріляла нафтопровід, Україна не могла транзитувати нафту, і тут включилися Фіцо і Орбан, які звинуватили Україну. Це звичайна російська активна операція», — говорить Омельченко.
За словами експерта, такі дії спрямовані на блокування допомоги Україні та санкцій проти Росії.
«Їхня мета — заблокувати кредит ЄС на 90 мільярдів євро, санкції проти Росії, постачання енергоносіїв і електроенергії. Це спільна гра, яку ініціювала Росія проти України, а Словаччина і Угорщина, на жаль, виступають лише агентами впливу Росії в цьому питанні», — каже Омельченко.
Альтернативи російській нафті існують
Угорщина і Словаччина мають можливості диверсифікувати поставки нафти.
«Є варіант Одеса—Броди: можна постачати нафту з Азербайджану чи Казахстану через Чорне море і далі в Європу. Є нафтопровід Адрія через Хорватію. Інші країни це зробили без скандалів», — говорить Омельченко.
Втім, за його словами, ці країни не зацікавлені у диверсифікації через фінансові інтереси.
«Росія не даватиме дисконти, а отже оточення Орбана не отримає додаткових прибутків. Тому вони не хочуть змінювати поставки», — каже Омельченко.
Ціни на пальне: не лише через Угорщину і Словаччину
Омельченко також пояснив зростання цін на пальне в Україні внутрішніми причинами, зокрема податковою політикою.
«Основна причина — підвищення акцизів і додаткові податки. Це подвійний удар по споживачах разом зі зростанням світових цін на нафту», — говорить Омельченко.
За його словами, низький рівень конкуренції на ринку нафтопродуктів також сприяє зростанню цін.
«Олігополізація ринку — це негативна ознака. Держава має думати стратегічно і тримати ціни стабільними, бо нафтопродукти впливають на всю економіку», — сказав Омельченко.
