Експорт української зброї: чи готові виробники та які ризики такої торгівлі
Українська оборонна індустрія за роки повномасштабної війни зросла з $1 млрд до $35 млрд, але держава не може закупити навіть третину цього потенціалу. Відкриття експорту озброєння може дати підприємствам кошти для розвитку, але це має відбуватися з жорсткими запобіжниками, щоб не нашкодити національній безпеці. Про це в коментарі Радіо Хартія розповіла керівниця напряму «Defence» Київської школи економіки (KSE) Марта Бухтіярова.
«Наша оборонна індустрія виросла від 1 млрд доларів, які держава повністю викуповувала, до спроможностей на 35 млрд доларів, які ми, на жаль, не можемо собі дозволити викупити. А будь-якому підприємству потрібні гроші для розвитку, особливо оборонному», — каже Бухтіярова.
Чому експорт зброї може бути вигідним Україні
Експорт дасть підприємствам обігові кошти для інновацій, закупівлі комплектуючих і масштабування виробництва.
«Коли держава не може викупити навіть третини виробництва, логічним є відкриття ринку озброєння — але в такому вигляді, який не шкодитиме Україні. Можна передбачити механізми, наприклад, право держави викупити зброю назад у разі термінової потреби», — говорить Бухтіярова.
За її словами, експортні контракти також забезпечують передбачуваність і довгострокове планування для підприємств.
«Міноборони переважно укладає однорічні контракти, а експортні — довші. Це дає підприємствам передбачуваність і обігові кошти, які можна використати для екстрених потреб України», — каже Бухтіярова.
Build with Ukraine: ставка на експорт технологій
Бухтіярова говорить, що ініціатива Build with Ukraine передбачає не лише продаж зброї, а й трансфер технологій та створення підприємств за кордоном.
«Це більше про трансфер технологій, ніж про експорт самого озброєння. Йдеться про наші підприємства на території інших країн і передачу технологій», — говорить вона.
Контроль і ризики потрапляння технологій до ворога
Експертка наголосила, що ринок зброї у світі є одним із найбільш регульованих, і механізми контролю вже існують.
«Є сертифікати кінцевого споживача, експортні та транзитні ліцензії, ліцензії в країні-покупці. Це стосується і експорту технологій. Законодавство у нас і в партнерів дуже чітко регулює переміщення озброєння», — каже Бухтіярова.
Вона додала, що контроль можна посилити через міжурядові угоди та додаткові умови контрактів.
«Можна прописати, що будь-яке переміщення потребує додаткової згоди України. Держава також може вимагати звітність щодо кожної одиниці зброї — так само, як це робили наші партнери, коли передавали нам озброєння», — говорить Бухтіярова.
Готовність українських компаній до експорту
За її словами, в Україні діють тисячі компаній, але лише небагато готові до експорту через складні вимоги.
«Загальна кількість компаній — до 3000, але тих, хто готовий експортувати, дуже мало. Потрібна відповідна структура, ліцензування, системи обліку, відповідність нормам ЄС та вимогам державного експортного контролю», — каже Бухтіярова.
За її словами, ліцензування може зайняти до трьох місяців, але пошук ринків і партнерів — значно довший процес.
«Три місяці компанія може пройти всі ліцензування, але пошук ринку, ніші й партнерств — це зовсім інша ситуація, — говорить Бухтіярова.
Українські дрони і проблема доктрин
Партнери України не завжди розуміють, як застосовувати нові типи озброєнь, зокрема дрони.
«Для наших партнерів це нове. Їхні доктрини змінюються повільно, а військові — дуже консервативні. Потрібен час, щоб показати, як ці технології можуть застосовуватися», — сказала Бухтіярова.
Вона додала, що морські дрони вже більш зрозумілі для партнерів, але багато інших класів БПЛА залишаються новими для західних армій.
