Дрони замінили артилерію: як змінилася війна і чому Україні бракує РЕБ
За чотири роки повномасштабної війни безпілотники здійснили якісний стрибок — вони стали масовими, системними і фактично замінили тактичну артилерію. Водночас “сіра зона” на фронті розширилася до 25–30 км, а засобів радіоелектронної боротьби критично бракує. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів СЕО та співвласник компанії Kvertus Ярослав Філімонов.
Дрони як нова тактична артилерія
За словами Філімонова, головна зміна — це масовість і щоденне застосування БПЛА.
«Це не просто еволюція, це якісний стрибок. Дрони стали системним інструментом. Якщо подивитися на розвиток війни, то вони фактично замінили тактичну артилерію — вони дешевші, керовані й точніші. Ми можемо вражати цілі з першого разу», — говорить Філімонов.
Перехід до FPV-дронів, за його словами, став справжньою інновацією.
«FPV як тактична артилерія ближнього радіусу повністю змінила тактику війни. Мінімізувалися фізичні контакти — “стіна на стіну” майже зникла. Натомість є опорні пункти і дрони, які висять у повітрі та бачать усе», — каже Філімонов.
Через це так звана «сіра зона» суттєво розширилася.
«Якщо раніше кілзона складала 2–3 км, то зараз це 25–30 км. У цій смузі все, що рухається і не захищене, буде уражене», — говорить Філімонов.
Оптоволокно і адаптація частот
На фронті активно використовують FPV-дрони на оптоволокні, а радіокеровані БПЛА адаптують під українські засоби радіоелектронної боротьби.
«Ворог тестує частоти: запускає на 900 МГц — не долітає, на 700 — не долітає, на 400 — пролітає. Вони бачать, де є «дірка», і починають масово працювати на цих частотах», — каже Філімонов.
Також застосовуються комбіновані атаки — спочатку розвідка, потім FPV, а далі ударні дрони.
РЕБ критично бракує
Філімонов наголошує: кількість засобів радіоелектронної боротьби потрібно збільшувати як на фронті, так і в тилу.
«Їх усе ще вкрай не вистачає. Це і через нестачу фінансування, і через не до кінця вибудувану вертикаль комунікації щодо застосування», — каже Філімонов.
Він розділяє РЕБ на тактичні та оперативно-тактичні системи. Перші — прикривають авто, групи або опорні пункти на відстані 150–200 метрів. Другі — захищають міста та критичну інфраструктуру на відстанях від кількох до 15 кілометрів.
«Точкові засоби працюють на фіксованих частотах і не гарантують 100% захисту. Але вони дають шанс — загальмувати дрон, приземлити його або виграти час», — говорить Філімонов.
Захист міст і нові системи
Філімонов навів приклад екосистеми, яка дозволяє виявляти дрони на відстані до 100 км і генерувати перешкоди в широкому діапазоні частот — від 300 до 6000 МГц.
«Ми бачимо дрон, визначаємо частоту, генеруємо перешкоду і знешкоджуємо його. Система працює не лише проти FPV, а й проти великих розвідників та “шахедів”», — каже Філімонов.
Одна з ключових переваг — централізоване управління.
«Один військовий може керувати десятками або сотнями засобів. Вони під’єднані до єдиного серверу і управляються з командного пункту», — говорить Філімонов.
Водночас такі системи потребують навчання персоналу.
«Це вже не одна кнопка «увімкнути-вимкнути». Це ціла наука: як виявити дрон, порахувати швидкість, визначити траєкторію і правильно згенерувати сигнал», — каже Філімонов.
Дрони б’ють не лише по фронту
За словами експерта, від атак БПЛА страждають не лише військові чи волонтери, а й цивільна інфраструктура.
«Під ударами — техніка, що будує фортифікації, агросектор, який збирає врожай. Усе, що рухається, стає ціллю», — говорить Філімонов.
Для вирішення проблеми, каже він, потрібна системна комунікація між виробниками, військовими та державою. Зокрема, через Радіоелектронний Альянс України, який об’єднує виробників РЕБ і виступає майданчиком для ініціювання змін.
Окрема проблема — безконтрольне використання РЕБ, яке впливає на виконання бойових завдань. Рішенням є облік і координація із підрозділами на конкретній ділянці фронту.
«Група евакуації або інший підрозділ має реєструвати свої засоби у відповідального начальника РЕБ бригади. Проблема не в наявності засобів, а в їх безконтрольному застосуванні», — сказав Філімонов.