Дрони, заміновані поля і ціни на дизель: як працюють аграрії на Харківщині
Попри складну безпекову ситуацію та наслідки зими, аграрії Харківщини вже розпочали посівну кампанію. Водночас роботу в полях ускладнюють атаки дронів, замінування та стрімке зростання цін на пальне і добрива. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів директор ТОВ «Колос» Андрій Воронкін.
Озима пшениця відновлюється після морозів
Сильні зимові заморозки пошкодили посіви, однак більшість врожаю вдалося зберегти.
«Зимова кірка і сильні заморозки фактично знищили вегетативну масу озимої пшениці. Але зараз іде її відновлення. Ми бачимо, що більшість врожаю збережено, поля поступово зеленіють», — говорить Воронкін.
Сприятливі погодні умови допомагають культурам відновитися.
«Достатня кількість вологи і позитивна температура дають можливість озимій пшениці відновлюватися. Вона пережила цю важку зиму», — каже Воронкін.
Посівна вже триває
Аграрії вже розпочали сівбу ярих культур.
«Ми вже відсіяли ярий горох, засіяли близько 100 гектарів і продовжуємо сіяти яру пшеницю. Там, де дозволяє волога, техніка вже працює в полях», — говорить Воронкін.
Паралельно проводять підживлення озимих культур.
Через війну змінюють структуру посівів
Частину площ довелося переформатувати через втрати і небезпеку.
«Деякі площі, де вимерз озимий ріпак, ми замінюємо на соняшник. Також змінюємо культури на полях біля Донецької області», — каже Воронкін.
Перед виходом у поля їх додатково перевіряють.
«Там було багато прильотів, потрібно зібрати залишки БПЛА і провести розмінування. Будемо залучати операторів, щоб перевірили ці поля», — говорить Воронкін.
«Перш за все — безпека людей»
Робота аграріїв залежить від ситуації на фронті.
«Ми придбали спеціальні засоби для того, щоб можна було бачити приближення дронів, FPV-дронів. І якщо ми бачимо, що ситуація виходить з-під контролю, ми забираємо хлопців з полів», — каже Воронкін.
Після сигналу про відбій роботи відновлюють.
Поля біля фронту — під особливим контролем
Частина ділянок наразі недоступна.
«Поля, які знаходяться ближче до Донецької області, ми поки не обробляємо. Там багато військових і потрібно вибудувати безпечну логістику», — говорить Воронкін.
Відстань до лінії фронту — близько 38 кілометрів.
Щоденна робота потребує постійного планування.
«Ми будуємо плани посівної як бойові операції: хто виїжджає, з якими засобами, коли безпечніше працювати», — каже Воронкін.
За словами аграрія, досвід попередніх років допомагає.
«У 2022–2023 роках ми вже працювали під обстрілами. З одного боку були «гради», з іншого — наші, а ми сіяли і збирали врожай», — говорить Воронкін.
Найнебезпечніші поля засівають соняшником
На ділянках підвищеного ризику обирають менш пожежонебезпечні культури.
«На найбільш небезпечних ділянках будемо сіяти соняшник. Він менш схильний до займання після прильотів, ніж пшениця чи горох», — каже Воронкін.
Розмінуванням займаються окремі структури.
«Зараз це окрема система: агропідприємство працює з вирощуванням культур, а підприємства гуманітарного розмінування — за своїм планом по всій області», — говорить Воронкін.
Якщо знаходять небезпечні предмети — викликають рятувальників.
Ціни на пальне і добрива зростають
Окрім війни, аграрії стикаються з економічними труднощами.
«Селітра подорожчала майже вдвічі — до понад 30 тисяч гривень. Карбаміду практично немає, а якщо є — понад 40 тисяч. Жодна культура такої економіки не витримає», — каже Воронкін.
Зростає і ціна на дизель.
«Ми закупили пальне по 55–57 гривень, але вже купували і по 70. Зараз ціна доходить до понад 80 гривень за літр», — говорить Воронкін.
Без підтримки галузь може не витримати
Аграрії попереджають про ризики збитковості.
«Якщо ціни на пальне і добрива залишаться такими, жодне підприємство не зможе працювати в плюс без підвищення цін на продукцію», — каже Воронкін.
Державна підтримка поки що складна в отриманні.
«Є розмови про компенсації, але процедура дуже складна і швидко це не працює», — сказав Воронкін.
