Дефіцит потужностей і ризик відключень: відновлення енергосистеми після війни триватиме роками
Відключення електроенергії в умовах дефіциту потужностей залишаються єдиним можливим рішенням для стабілізації енергосистеми. Водночас повне відновлення енергетичної інфраструктури України після війни може тривати роками. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Відключення — єдине рішення при дефіциті потужностей
За словами експерта, робота енергосистеми базується на балансі виробництва та споживання електроенергії. Якщо генерації недостатньо, іншого способу уникнути перевантаження мережі не існує.
«Енергосистема працює так: скільки електричної енергії генерується, стільки в той же момент має споживатися. Якщо попит більший за можливості генерації, інших варіантів не існує — доводиться застосовувати графіки погодинних відключень», — говорить Омельченко.
Він каже, що такі обмеження — це не вибір, а технічна необхідність для збереження стабільності системи.
Відновлення після атак може тривати від днів до років
Омельченко говорить, що слід розрізняти оперативні ремонти після атак і повноцінне відновлення енергосистеми.
«Оперативне відновлення після атаки може тривати від однієї доби до одного-двох місяців — усе залежить від масштабів пошкоджень. Але якщо говорити про повне відновлення енергосистеми до надійного стану, це може зайняти роки», — каже Омельченко.
На швидкість ремонтів впливають кілька факторів — масштаб руйнувань, наявність резервного обладнання та безпекова ситуація.
«Не завжди ремонтні бригади можуть одразу виїхати на об’єкт, оскільки ворог інколи повторно обстрілює місця пошкоджень або атакує самі ремонтні бригади», — говорить Омельченко.
Імпорт електроенергії залишається критично важливим
Експерт зазначив, що Україна поки не може повністю компенсувати зменшення імпорту електроенергії власними ресурсами.
«Ресурси можуть бути, але для того, щоб перетворити їх на електроенергію, потрібні генеруючі потужності. А їх великий дефіцит, тому реально компенсувати імпорт власними ресурсами наразі неможливо», — каже Омельченко.
Він також прокоментував рішення щодо зниження прайс-кепів на ринку електроенергії, вважаючи його помилковим.
«Зниження прайс-кепів призвело до дефіциту електроенергії, відновлення графіків відключень і обмежень для промисловості. Україні потрібно переходити до механізмів, які використовуються в Європейському Союзі», — говорить Омельченко.
Сонячна енергетика має майбутнє лише разом із накопичувачами
За словами Омельченка, відновлювана енергетика має перспективи, але її розвиток повинен відбуватися комплексно.
«Сонячна генерація буде ефективною лише тоді, коли вона розвиватиметься разом із системами зберігання енергії. У години надлишку електроенергію можна накопичувати, а під час вечірніх піків — подавати в мережу», — каже Омельченко.
Такий підхід дозволить підвищити стабільність енергосистеми та ефективність використання ресурсів.
Біоенергетика — недооцінений ресурс України
Окремо Омельченко говорить про потенціал біоенергетики, який, на його думку, в Україні використовується недостатньо.
«Біоенергетика — дуже важливий компонент енергетичної стійкості, який сьогодні недооцінюється. Україна — аграрна країна і має великий потенціал виробництва біометану», — говорить Омельченко.
Він навів приклад європейських країн, де біопаливо активно використовується у теплогенерації.
«Наприклад, у Вільнюсі близько 80% теплопостачання працює саме на біопаливі. Для України це особливо актуально після руйнування великих теплоелектроцентралей», — каже Омельченко.
Росію можуть змусити до енергетичного перемир’я
Омельченко висловив сумніви щодо можливості добровільного енергетичного перемир’я з боку Росії.
«Я дуже сумніваюся, що Росія добровільно піде на перемир’я. Для них це ознака слабкості», — говорить Омельченко.
Водночас, за його словами, ситуацію можуть змінити удари по російській енергетичній інфраструктурі.
«Росію можна змусити до перемир’я, якщо посилювати удари по їхніх експортних терміналах і маршрутах постачання нафти. Тоді вони можуть бути вимушені піти на це рішення», — сказав Володимир Омельченко.