Дефіцит генерації зберігається, але енергосистема залишається цілісною — експерт
Українська енергосистема зберігає цілісність і керованість, попри масовані атаки Росії та суттєвий дефіцит генерації. План РФ розділити систему на правобережну і лівобережну частини не реалізований, про це у коментарі Радіо Хартія розповів експерт з питань енергетики, керівник спецпроєктів науково-технічного центру «Псіхея» Геннадій Рябцев.
За його словами, навіть за умов дефіциту генерації та вимушених відключень, система працює як єдине ціле — і це ключове досягнення українських енергетиків.
«Певна інформація є чутливою для поширення, але головне можна сказати точно: система зберігає цілісність. Це перше і принципове досягнення. Саме цього Російська Федерація найбільше прагне — зламати й перетворити на поразку», — каже Рябцев.
Намір РФ розділити енергосистему
Експерт зазначає, що російська стратегія полягає у спробі розділити енергосистему вздовж Дніпра.
«Росія дуже хоче розділити енергосистему вздовж Дніпра — на правобережну і лівобережну Україну. Всі ключові підсистеми розташовані вздовж лінії фронту широким півколом — від Сум і Чернігова до Одеси. Але поки що цю задачу РФ виконати не вдається», — говорить Рябцев.
Керованість системи збережена
За його словами, навіть екстрені відключення електроенергії, які фіксують у Києві, Харкові та Одесі, відбуваються не хаотично, а за чіткими командами НЕК «Укренерго» та операторів систем розподілу.
«Це не просто слова. Якби ми залишалися окремими енергоострівцями, розраховувати на допомогу сусідів було б надзвичайно складно. А зараз ця допомога критично необхідна, бо в системі є суттєва нестача генерації», — каже Рябцев.
Він нагадав, що за офіційними даними, озвученими Президентом України, доступна потужність у системі становить близько 11 ГВт, тоді як за морозної погоди країні потрібно 17–18 ГВт.
«Ми бачимо масштаб дефіциту. Тому зараз доводиться вдаватися до екстраординарних заходів, щоб компенсувати нестачу електроенергії. І не завжди це вдається — з об’єктивних і суб’єктивних причин», — говорить Рябцев.
Відновлення після атак і зростання аварійності
Енергетики розпочинають ремонтні роботи одразу після ударів, щойно дозволяє безпекова ситуація. Водночас постійні відновлення в умовах морозів призводять до зростання аварійності.
«Через постійні ремонти і низькі температури зростає аварійність. Саме тому зараз у Києві маємо відключення за графіком — приблизно три через десять, а на лівому березі після чергового удару майже відсутнє теплопостачання», — каже Рябцев.
Атаки на підстанції АЕС та їх захист
Російські війська неодноразово атакували підстанції, які знімають потужність з атомних енергоблоків. Водночас ці об’єкти мають захист, який уже довів свою ефективність.
«Такі атаки відбувалися вже не один раз — щонайменше десяток. Підстанції захищені: це не третій рівень захисту від балістики, але є інженерні споруди, які ефективно працюють і проти БПЛА, і частково проти ракет», — говорить Рябцев.
За його словами, після ударів інколи доводиться зменшувати потужність або тимчасово зупиняти окремі блоки, однак протягом кількох діб передачу електроенергії вдається відновити.
«Я не бачу підстав вважати, що цього не відбуватиметься і надалі, навіть якщо удари повторюватимуться», — додав Рябцев.
Чому імпорт не вирішує проблему
Експерт пояснив, що передача електроенергії на великі відстані супроводжується значними втратами, що унеможливлює ефективне «перекачування» струму між регіонами.
«Якщо, умовно, спрямувати електроенергію з Польщі на лівобережжя Дніпра, втрати перевищать чверть обсягу. Так ніхто не працює», — каже Рябцев.
Харків — приклад для інших міст
У цій ситуації, за словами Рябцева, логічним кроком є розвиток розподіленої генерації — малих енергетичних установок, які підключають безпосередньо до місцевих мереж.
«Чим більше такої генерації буде приєднано до місцевої системи розподілу, тим легше буде забезпечувати споживачів електроенергією», — наголосив експерт.
Він утримався від надмірного оптимізму, але й не поділяє апокаліптичних прогнозів.
«Харків тримається — завдяки людям і завдяки рішенням. Порівнюючи дії органів місцевого самоврядування по всій Україні, Харків можна назвати одним із зразків того, що реально можна зробити і що вже зроблено», — сказав Геннадій Рябцев.
