Чи потрібні Україні трудові мігранти: що кажуть демографи
У травні соцмережі вибухнули дискусією про трудових мігрантів. Хвиля емоційних коментарів створила враження загрози, хоча реальна кількість іноземних працівників нині в рази менша, ніж до повномасштабного вторгнення. Водночас Мінекономіки підрахувало, що для щорічного зростання ВВП на 7% до 2030 року країні знадобиться додатково 4,5 мільйона працівників. Чи справді Україні потрібні трудові мігранти — пояснила в ефірі Радіо Хартія Ольга Духніч, керівниця напряму «Демографія та міграція» Інституту фронтиру.
Істерія довкола теми трудових мігрантів — архаїчний страх «іншого»
За словами Ольги Духніч, хвиля обурення у соцмережах щодо нібито масового завезення трудових мігрантів була створена штучно й базувалася на типових маніпуляціях.
«Коли ми бачимо таку хвилю емоцій, це означає, що ці емоції комусь потрібні. Люди емоціонують, і тим самим створюють капітал для теми, роблять її ресурсною для політичних акцій. Але це не про ставлення до мігрантів, а про реакцію на залякування», — каже Духніч.
Вона говорить, що трудових мігрантів у дописах соцмереж показували не як працівників, а як загрозу: тих, хто «забере роботу», «забруднить річки» чи «зробить щось погане з дітьми».
«Це ефективно, бо в людській природі закладений архаїчний страх іншого — що він прийде і щось забере. Саме на це люди реагували», — говорить Ольга Духніч.
Демографічна криза і пошук робочої сили
Між тим, Україна нині дійсно переживає гострий дефіцит людей працездатного віку, що існує паралельно із високим безробіттям (близько 15%).
«Ми знаходимося в структурній демографічній кризі. Якщо вона розвиватиметься інерційно, через 20 років нам не буде ким боронити країну», — каже Духніч.
За її словами, Україна протягом усіх років незалежності втрачала велику кількість фахових робітників, які їхали на заробітки в інші країни:
«Війна тільки оприлюднила та оприявнила ці виклики, зробила їх більш жорсткими. В нас бракує людей інженерних спеціальностей, фахівців у сфері торгівлі, у сервісах. Є робітничі чи технічні спеціальності, на які сьогодні приходять жінки — але їх все одно недостатньо. Це важка праця, і заповнення цих робочих місць є тою потребою, яка досі не закрита», — говорить Ольга Духніч.
Вона додає, що Україна має внутрішні резерви — близько двох мільйонів неактивних людей працездатного віку, яких можна залучити через перекваліфікацію. Водночас приклади сусідніх країн Європи свідчать: економічне зростання часто забезпечується саме трудовим мігрантам.
«Польща стала східноєвропейським тигром завдяки українським мігрантам. Сьогодні трудову міграцію активно залучають Чехія, Румунія. Україна теж, скоріше за все, буде її потребувати», — каже Духніч.
На її думку, головне — продумана державна стратегія, що міститиме детально прописані політики щодо розвитку трудових ресурсів всередині країни або їхнє залучення ззовні.
«Криміналізуються навіть не мігранти як такі, а люди без соціального захисту. Якщо ми хочемо залучати трудових мігрантів, нам потрібно змінювати законодавство і створювати систему підтримки. Це завдання, яке Україна має вирішити вже зараз», — сказала Ольга Духніч.
