Чому Україна не може отримати заблоковані в Європі російські гроші — коментар експерта
Понад 300 мільярдів доларів російських активів, заморожених після вторгнення РФ в Україну, не можуть бути спрямовані Україні через політичні та юридичні суперечності всередині. Єврокомісія запропонувала ідею репараційної позики для України, але практичний механізм ще не розроблений. Про стан переговорів і головні перепони в коментарі Радіо Хартія розповів Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.
«Коли ми говоримо про 300 мільярдів доларів заморожених російських грошей, то з них 191 мільярд — це євро. Тобто, майже 200 мільярдів доларів — це Euroclear. Саме у них у депозитарії знаходяться ці гроші», — зазначив Ус.
За його словами, найбільша сума — близько 210 мільярдів євро — перебувають у Бельгії та Люксембурзі. Частина коштів — у Франції, Німеччині, Швейцарії та Сполучених Штатах.
«Навіть у США є приблизно 10 мільярдів доларів російських активів», — каже Іван Ус.
Чому процес зупинився
Іван Ус говорить, що в лютому–квітні 2022 року в західних країнах лунали прямі заяви про можливу передачу цих грошей Україні. Проте в травні голова Європейського центрального банку заявив, що такий крок може підірвати довіру до фінансових систем країн, які його здійснять.
«Фактично з травня 2022 року питання на паузі. Дискусія триває, до неї долучаються нові постаті, але рішень немає», — каже Ус.
Він наводить позицію Нобелівського лауреата Джозефа Стігліца, який у 2024 році аргументував, що побоювання Заходу є перебільшеними.
«Стігліц тоді написав: якщо ви заморозили гроші, ви вже створили для цих держав неприємний сигнал. А якщо країна підриває світоустрій і все одно може бути впевнена, що її гроші в безпеці, то ви стимулюєте інші держави робити те саме», — цитує Ус Стігліца.
Юридичні ризики та страх прецеденту
Одна з ключових перешкод — юридична складова. Ус говорить, що Бельгія, де розміщена значна частина активів через депозитарій Euroclear, не готова діяти самостійно.
«Бельгія також про це говорить, це юридична складова. Тому що, коли прораховують ситуацію, говорять, що будуть позови з боку Росії, що це був незаконний крок», — пояснює Ус.
До цього додаються побоювання Німеччини, що створення прецеденту може обернутися претензіями проти неї.
«Німеччина боїться, що прецедент буде використано проти неї. Польща у 2022 році висувала позови на 1,5 трильйона євро за Другу світову війну. Навіть Італія час від часу ухвалює рішення про компенсації від німецьких компаній», — сказав Ус.
Ідея репараційної позики та позиція Euroclear
10 вересня 2025 року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала створити репараційну позику Україні, забезпечену відсотками з російських заморожених активів.
Але депозитарій Euroclear відреагував негативно. Його очільниця Валері Урбен заявила, що будь-які дії, які навіть «нагадують конфіскацію», можуть стати підставою для судових позовів.
Ус також звернув увагу на реакцію Берліна.
«Як тільки канцлер Німеччини сказав, що готовий розглядати передачу цих коштів Україні, одразу з’явилася ідея репараційного кредиту», — наголосив він.
Коли можливі зміни
За інформацією Івана Уса, певний поступ у питанні репараційного механізму може відбутися на початку наступного року. Він наводить позицію Ірини Мудрої, заступниці керівника Офісу президента:
«Це напівміра. Взагалі не лише 300 мільярдів заморожених російських грошей повинні бути надані Україні, а й інші активи, що формально можуть вважатися приватними, але фактично пов’язані з державою-агресором», — передає слова Мудрої Ус.
На думку Івана Уса, Росія має повністю усвідомити неминучість розплати за злочини, скоєні під час війни.
