Чому медична довідка для дозволу на зброю є лише формальністю — пояснення кримінального психолога
Лікарські довідки для отримання дозвілу на зброю є лише формальністю і бюрократичною перешкодою: психологічного портрета потенційного злочинця не існує, дізнатися про недобрі наміри людини під час медичного обстеження неможливо. Таку думку висловив в ефірі Радіо Хартія кримінальний психолог та судовий експерт Юрій Ірхін, коментуючи суспільний запит на вогнепальну зброю для громадян.
Дискусія про «короткоствол» для цивільних розгорнулася в Україні після масшутінгу 18 квітня 2026 у Києві. Тоді озброєний карабіном і травматичним пістолетом чоловік влаштував стрілянину у публічному місці, внаслідок інциденту загинули семеро людей, зокрема і сам нападник, ще 14 постраждали.
Медичні довідки, які потрібні для отримання дозвілу на зброю, не свідчать про стан людини і не гарантують безпечного і відповідального користування зброєю:
«У нас задля того, щоб отримати зброю, продовжити дозвіл на неї, вимагають тільки довідку про те, що людина не перебуває на обліку. Все, крапка. Не йдеться взагалі про те, чи хвора вона, чи не хвора, чи адекватна, чи неадекватна. І це не зовсім парафія психіатрії і медицини як такої, стан здоров’я тут ні для чого взагалі. Це таку, знаєте, придумали фейкову відмазку, що щоб тільки відчепилися — що нібито є якийсь бар’єр, який дозволяє якимось чином убезпечити від якихось небажаних наслідків. Взагалі-то ні», — сказав Ірхін.
Довідка не передбачає обстеження і є бюрократичною формальністю, вважає Ірхін, і наводить приклад ВЛК:
«Це взагалі не фільтр. Давайте почнемо з того, як у нас проходять всі ці комісії. Зайдіть в будь-яку лікувальну установу, яка займається профоглядами. Не треба далеко ходити – сходіть на військово-лікарську комісію. Як воно все відбувається? Слово формально тут не підходить. Тож це зайва бюрократична перешкода, яку хтось видумав для формальної відмазки».
На думку Ірхіна, нападник, який влаштував масшутінг 18 квітня у Києві, міг мати психічні поведінкові розлади, але тригером для нього стали соціальні чинники:
«Повштовхом до цього стали не стан його здоров’я, психічне захворювання, а якісь соціальні проблеми. Тож через призму соціального навколишнього середовища, социуму, оточення, спільноти. Яка родина, робота, соціальний захист, наявність грошей, засоби для існування — оце більше провокує людей на вчинення злочинів і правопорушень, а не якісь індивідуально-психологічні якості», — каже Ірхін.
читайте також
«Короткоствол» — фундаментальна суперечка: депутат ВР Бакумов про легалізацію зброї
