Більшість не чекає швидкого миру й відкидає територіальні поступки — соціолог про настрої українців
Попри відчутну втому, обстріли та енергетичну кризу, більшість українців і готові чинити опір стільки, скільки буде необхідно. І дедалі менше громадян очікують її швидкого завершення. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький, коментуючи результати останнього загальнонаціонального опитування КМІС.
Очікування швидкого миру тануть
За словами Грушецького, дослідження дозволяє простежити не лише загальні настрої, але й динаміку за останні місяці — на тлі обстрілів, складної ситуації на фронті та енергетичної кризи. Зокрема, відчутні зміни зафіксовані у відповідях на питання про очікувані терміни завершення війни:
«У вересні 2025 року близько третини респондентів — 33% — вважали, що війна завершиться хоча б у першій половині 2026 року. Наразі таких лише 20%. Отже, хоча від наших західних партнерів лунають гучні заяви про черговий вирішальний тиждень, українці не налаштовані на мир у найближчий час. І, можливо, це добре, оскільки є розуміння, що війна може тривати ще довго», — говорить Грушецький.
Готовність терпіти війну залишається стабільною
Один із ключових показників дослідження — згода українців терпіти війну стільки, скільки необхідно. За словами Грушецького, у січні 2026 року таку готовність підтвердили 65% респондентів. Для порівняння, у грудні та вересні 2025 року цей показник становив 62%.
«Попри складну зиму та всі виклики, частка тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, залишається стабільною. Так, населення психологічно втомлене, людям справді важко. Але водночас зберігається екзистенційне усвідомлення: якщо ворог прагне нас знищити, ми маємо продовжувати опір», — каже Грушецький.
Територіальні поступки: домінує категоричне «ні»
Окремий блок питань стосувався можливих територіальних поступок заради припинення війни:
«52% респондентів категорично відкидають поступки, і цей показник не змінився, навіть попри масові обстріли», — говорить Грушецький.
Водночас близько 40% респондентів допускають сценарій обміну Донбасу на гарантії безпеки, однак висувають до нього жорсткі умови:
«Ці люди вимагають розміщення військ союзників біля лінії зіткнення, а не на заході України. Кажуть, що нам потрібні далекобійні ракети Tomahawk та Taurus, а не просто паперові гарантії. Тому не можна сказати, що 40% людей готові до будь-яких умов. Вони висувають досить раціональні вимоги», — каже Грушецький.
Дослідження також показало, що після 2022 року регіональні відмінності у настроях суттєво згладилися. А у питанні можливих територіальних поступок простежується віковий розріз: молодші респонденти частіше допускають компроміси, ніж люди старшого віку.
«Хоча близько половини опитаної молоді категорично відкидає компроміси, серед старших респондентів цей показник вищий. У нас є різна молодь: активна, яка протестує, волонтерить, служить, і та, що просто хоче пожити мирним життям. Важливо не стигматизувати їх, а почути цей голос і знайти аргументи. Треба ще раз пояснити молодому поколінню, що поки триває війна, поки Росія є екзистенційною загрозою, про мир і спокій не може бути й мови», — каже Грушецький.
Серед ветеранів і чинних військовослужбовців частка тих, хто не згоден на територіальні поступки, дещо вища, хоча й у цій групі немає однозначної позиції:
«Серед військовослужбовців та ветеранів також багато хто готовий розглянути таку вимогу до України».
Настрої українців як сигнал для міжнародної спільноти
Грушецький підкреслив, що результати досліджень публікуються не лише українською, а й англійською мовами. За його словами, ці дані активно використовують західні експерти, журналісти та дипломати.
«Якщо українське суспільство втомлене, але готове продовжувати опір, це важливий сигнал для наших партнерів — на Україну не варто тиснути, її потрібно підтримувати», — сказав Грушецький.
Дані про опитування:
Опитування проводилось 23-29 січня 2026 року методом комп’ютеризованих телефонних інтерв’ю за випадковою вибіркою. В опитуванні взяли участь 1003 дорослі громадяни України з підконтрольних регіонів. Статистична похибка — до 4,1%.
