Ефективність української системи ППО знижується через нестачу людей. Відчутний кадровий дефіцит та навантаження на підрозділи створюють серйозні виклики для безпеки країни. І це в умовах, коли РФ б’є по Україні різною зброєю, зокрема КАБами, що важать до двох тонн. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Протидія КАБам

Найсерйознішою загрозою на фронті та у прифронтових регіонах Лакійчук називає російську тактичну авіацію з керованими авіабомбами:

«Керовані авіабомби по 500 кг, по 2 т, які вони скидають на наші позиції, це зовсім інший рівень загрози». 

Універсального рішення проти цієї небезпеки ще не існує. Основні варіанти протидії — це радіоелектронна боротьба та знищення носіїв авіабомб.

«Тут потрібні ракети дальнього радіусу дії, які знищують саме носії — Су-34. Потрібні F-16 з ракетами великої дальності, які ми поки що не можемо отримати. Потрібні ЗРК, аналогічні до систем Patriot», — говорить Лакійчук. 

Ще один шлях — удари по логістиці противника:

«Це знищення боєприпасів на складах, на аеродромах, виробництві».

Знесилена ППО

Ефективність протиповітряної оборони визначається не лише кількістю сучасної техніки. Важливу роль відіграє укомплектованість підрозділів підготовленим особовим складом.

«По насиченості засобами в України дуже потужна протиповітряна оборона. А по укомплектованості — ні. Укомплектованість зенітно-ракетних підрозділів складає близько 50% особового складу. Немає людей», — каже Лакійчук.

За його словами,  через нестачу людей ППО не може працювати безперервно.

«Можна уявити: шість годин у нас усе нормально, ще шість — нормально, а потім шість годин у нас ППО немає. Тому що немає людей», — каже Лакійчук. 

За його словами, це створює прогалини, які ворог швидко виявляє та використовує:

«В повітрі відбувається те саме, що і на лінії фронту: противник пролітає там, де нашої ППО просто немає».

У людський ресурс впирається й ідея «стіни дронів», яка б мала захищати українські міста від ворожих повітряних засобів ураження. 

«Один дрон — одна ціль. На кожен дрон має бути оператор. Плюс радіолокаційна станція, яка зводить оператора з ціллю. Тому, коли ми говоримо про «стіну дронів», це впирається не тільки в залізо, а й у людей: треба «стіна операторів» і «стіна радіолокаційних станцій», — сказав Лакійчук.

Мобілізація vs контрактна армія

За словами Лакійчука, проблема укомплектованості Сил оборони — системна:

«Укомплектованість ЗСУ сьогодні — 50–60%. І це стосується і фронту, і тилу».

Вказуючи на відчутний брак людей, Лакійчук називає ідею відмови від мобілізації та розвитку контрактної армії недоречною.

«Ну от давайте закриємо всі ТЦК і будемо набирати контрактну армію. Це можливо сьогодні?  Неможливо. Якщо ми відмовимося від мобілізації — alles kaputt», — каже Лакійчук. 

Контракти, які пропонує держава, за його словами, мають іншу мету.

«Ці контракти — не для того, щоб заманити нових людей. Це для тих, хто вже кілька років воює, щоб перевести їх у контрактну систему після перемоги».

 

Графічний елемент: мікроавтобус

Підтримайте радіо

Ми існуємо завдяки вашій підтримці.
Станьте нашими підписниками на патреоні та підтримуйте нас донатом на банку.
Або за реквізитами:
ЄДРПОУ 45784628
IBAN UA273515330000026002045916262,
призначення «Добровiльне пожертвування на проєктнi витрати».


Дякуємо, що ви з нами!