Багатомільярдна підтримка і нові ризики: як ситуація в Ірані вплине на постачання зброї Україні
Війна на Близькому Сході та можливі удари по Ірану відповідають інтересам України, адже можуть зменшити можливості російського військово-промислового комплексу у виробництві ударних безпілотників. Про це в коментарі Радіо Хартія заявив військовий експерт, співголова ГІ «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.
За його словами, Іран є військово-стратегічним партнером Росії, насамперед у сфері постачання технологій для виробництва БПЛА.
«Іран — це військово-стратегічний партнер Російської Федерації, передусім у питанні військових технологій. Росія локалізувала виробництво, але з використанням іранських комплектуючих. Якщо режим аятол буде послаблений, Російська Федерація значно знизить свої можливості ураження об’єктів на території України саме безпілотними літальними апаратами», — каже Снєгирьов.
Він навів приклад масштабування виробництва дронів у РФ. Якщо раніше йшлося про сотні одиниць, то нині, за даними української розвідки, рахунок йде на тисячі щомісяця.
«Для розуміння: у 2024 році Росія була здатна випускати близько 400 безпілотників на рік. Уже у 2025 році — це до 190 на добу, тобто приблизно до 6 тисяч на місяць. Це кратне збільшення виробництва БПЛА, які тероризують цивільне населення українських міст і руйнують енергетику», — говорить Снєгирьов.
Окрему загрозу становлять можливі поставки іранських ракет, а також балістичні й аеробалістичні засоби ураження з боку інших партнерів РФ, зокрема КНДР. За словами експерта, перехоплювати такі цілі можуть лише сучасні системи ППО.
«По балістичних цілях можуть працювати виключно комплекси Patriot і франко-італійські SAMP/T. Саме тому питання посилення протиповітряної та протиракетної оборони для України є ключовим», — каже Снєгирьов.
Він додав, що партнери України заздалегідь прорахували ризики. США передали ракети PAC-3 до систем Patriot, Велика Британія — до тисячі ракет до ЗРК малої та середньої дальності. У 2026 році Німеччина планує передати чотири сучасні зенітно-ракетні комплекси, а Норвегія — власні системи ППО та інвестує у спільне виробництво в Україні.
«Певні проблеми можуть виникнути, але говорити про зменшення військово-технічної допомоги наразі немає підстав. За підсумками останнього “Рамштайну” є домовленості про надання Україні допомоги на суму близько 38 мільярдів доларів. У 2026 році Німеччина передасть рекордні 12 мільярдів — це вдвічі більше, ніж раніше», — говорить Снєгирьов.
За його словами, виробничі можливості США та Європи залишаються обмеженими — близько 500 ракет на рік, що є недостатнім обсягом з огляду на масштаби війни.
Водночас Росія продовжує масштабувати власне виробництво.
Снєгирьов розповів про запуск кредитного механізму SAFE, який уже працює для забезпечення потреб Сил оборони України.
«Українська сторона формує замовлення, а європейські партнери за рахунок спільних внесків викупають необхідне озброєння у США або фінансують виробництво безпосередньо в Європі. Фактично до 80% фінансування потреб Сил оборони вже взяла на себе європейська сторона», — каже Снєгирьов.
Як приклад ефективної співпраці Снєгирьов навів так звану «чеську ініціативу», в межах якої Україна отримала 4,4 мільйона артилерійських снарядів калібру 155 мм. Програма продовжує діяти незалежно від внутрішньополітичних змін у Чехії.
Водночас Україна нарощує власне виробництво. Зокрема, значно зросли темпи виготовлення САУ «Богдана», а український оборонно-промисловий комплекс, за словами Снєгирьова, демонструє конкурентність за співвідношенням ціни та якості.
«Потреби Сил оборони задовольняються Укроборонпромом приблизно на 50%. Але ми фактично з нуля створюємо багатошарову систему ППО — малої, середньої та великої дальності. З огляду на розміри України виклики є надзвичайно серйозними. І саме на ППО піде левова частка ресурсів», — говорить Снєгирьов.
За його прогнозом, у 2026 році найбільшим джерелом зброї для української армії може стати саме внутрішнє виробництво.
«Найбільшим джерелом зброї у 2026 році може стати сама Україна. Розширення виробництва як за рахунок європейських інвестицій, так і прямих вкладень в український ОПК дозволить масштабувати сучасні види озброєння», — сказав Дмитро Снєгирьов.
