36 кілометрів від кордону з РФ і 12 тисяч переселенців: як живе Краснокутська громада

У Краснокутській громаді Харківської області ситуація з погодними умовами та енергопостачанням наразі залишається контрольованою. Водночас громада, яка розташована за 36 кілометрів від кордону з РФ, постійно перебуває під безпековими загрозами й приймає тисячі внутрішньо переміщених осіб. Про це в коментарі Радіо Хартія розповіла голова Краснокутської селищної ради Ірина Карабут.

Погода й енергетика: ситуація задовільна

За словами голови громади, негода не спричинила серйозних проблем для населених пунктів.

«Погода нас не зачепила. Дороги не заметені, основні шляхи розчищаються державними службами, а в селах ми маємо домовленості з фермерами. Загалом ситуація з погодними умовами у нас нормальна», — говорить Ірина Карабут.

Електропостачання, за її словами, здійснюється за графіками, інколи трапляються аварійні відключення, однак у порівнянні з іншими регіонами ситуація виглядає стабільною.

«Світло вимикають згідно з графіками. Так, бувають аварійні відключення, але наразі ми можемо говорити про розвиток громади», — каже вона.

Удар по бюджету і постійна загроза з повітря

Водночас громада стикається з серйозними фінансовими труднощами через обстріли.

«Внаслідок атак безпілотників дуже постраждали наші основні платники податків. Сахалінське родовище, наприклад, обстрілювали тричі. Через це ми недовиконуємо дохідну частину бюджету», — говорить Карабут.

Безпекову ситуацію в громаді вона називає напруженою.

«Ми знаходимося за 36 кілометрів від кордону. Через нас летять безпілотники, ракети, інколи вони падають. Тому ми постійно в бойовій готовності», — сказала голова громади.

Тисячі переселенців і підтримка

З початку повномасштабного вторгнення Краснокутська громада прийняла майже стільки ж переселенців, скільки мала місцевого населення.

«На той момент у нас проживало близько 26 700 людей, а ми прийняли 24 тисячі переселенців. Сьогодні в громаді залишається близько 12 тисяч ВПО», — каже Ірина Карабут.

До громади приїжджають не лише жителі Харківщини, а й Сумської області.

«Нещодавно я особисто розселяла пенсіонерів із Великої Писарівки. Душа розривається, коли бачиш людей, які втратили все», — говорить Карабут.

За її словами, у громаді активно використовували порожні будинки, яких до війни було чимало.

«Наші старости разом із небайдужими людьми приводили такі будинки до ладу і заселяли туди людей з перших днів війни. Зараз у нас майже не залишилося пустих хат», — каже вона.

Частина переселенців залишилася в громаді назавжди, знайшовши роботу в сфері освіті, на промислах та у фермерських господарствах. Окремий пріоритет — допомога людям похилого віку.

«Наше стаціонарне відділення для людей, які потребують догляду, ми розширили: з 30 місць до 52. З них 28 — це переселенці з Харкова, Дергачів, Золочева, Бахмута, Гуляйполя», — каже Карабут.

Освіта, молодь і діти 

У громаді працюють школи та дитячі садки.

«З 1 вересня ми перейшли на змішану форму навчання. Кожен заклад освіти має найпростіше укриття за кошти місцевого бюджету», — говорить голова громади.

Також у Краснокутській громаді зросла кількість дитячих будинків сімейного типу.