Російська економіка дедалі більше відчуває тиск через витрати на війну, втрату традиційних ринків і внутрішні структурні проблеми. Попри доходи від експорту енергоносіїв, дефіцити регіональних бюджетів зростають, а інфляційний тиск посилюється. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів професор, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

0:00 0:00

За словами експерта, оцінюючи стан російської економіки, важливо враховувати не лише доходи, а й витрати, які продовжують зростати через війну.

«Коли ми говоримо про доходи російського бюджету, ми повинні також говорити про витрати. Витрати нікуди не зменшуються — навпаки, витрати, пов’язані з війною, зростають», — говорить Бураковський. 

Він пояснює, що бюджет Росії має два рівні — федеральний і регіональний. І саме на місцях уже відчувається найбільший тиск.

«Ми бачимо стрімке зростання дефіцитів регіональних бюджетів. А дефіцити — це означає, що призупиняються або відтерміновуються багато виплат. Першими жертвами стають освіта і медицина», — каже Бураковський. 

Втрата європейського ринку не компенсується Китаєм та Індією

Однією з ключових проблем для російської економіки стала втрата європейського ринку енергоносіїв. Попри переорієнтацію на країни Азії, повністю компенсувати втрати не вдалося.

«Росіяни втратили великий європейський ринок, який був дуже надійний і приносив стабільну валюту. Переорієнтація на Індію чи Китай не закриває всі фінансові втрати», — говорить Бураковський. 

Крім того, розрахунки за нафту часто здійснюються у валютах, які складніше використовувати.

«Якщо Індія платить за російську нафту, це часто відбувається в рупіях. А рупія — це обмежено конвертована валюта, і виникає питання, як її використати», — каже Бураковський. 

Інфраструктурні проблеми та удари по НПЗ поглиблюють кризу

Ситуацію ускладнює і потреба в інвестиціях у видобуток та переробку нафти, які зараз обмежені через санкції.

«Для того щоб добувати нафту, потрібні вкладення в інфраструктуру і нові проєкти. А такі проєкти потребують імпортних технологій, доступ до яких зараз обмежений», — говорить Бураковський. 

Додатковим фактором стають удари по нафтопереробній інфраструктурі.

«Якщо обмежуються можливості нафтопереробних заводів, виникає питання, що робити з нафтою, яку не можна переробити», — каже Бураковський. 

Військова економіка посилює інфляцію

За словами Бураковського, значна частина коштів спрямовується на військово-промисловий комплекс, що не створює продукції для цивільного споживання.

«Гроші, які сьогодні йдуть у військово-промисловий комплекс, не виробляють нічого потрібного для споживання. Танки згорають, снаряди вибухають — і ці кошти фактично мінус із загального добробуту», — говорить Бураковський. 

Це призводить до зростання цін і поступового зниження економічної активності.

«Коли інфляція переходить певний рівень, починається падіння економічної активності — підприємства закриваються, грошей стає менше», — каже Бураковський. 

Росія шукає гроші всередині країни

Для підтримки військових витрат влада змушена шукати нові джерела фінансування, зокрема серед бізнесу та населення.

«Обговорюються питання замороження депозитів або їх конвертації у військові облігації. Також пропонується великому бізнесу поділитися коштами», — говорить Бураковський. 

Такі заходи можуть лише тимчасово стабілізувати ситуацію.

2026 рік може стати роком економічної депресії

Попри здатність Росії підтримувати військові витрати у короткостроковій перспективі, середньострокові прогнози залишаються песимістичними.

«Я очікую, що 2026 рік стане роком економічної депресії в Російській Федерації», — каже Бураковський. 

Водночас він каже: депресія не означає повний колапс економіки, а радше її тривалу стагнацію.

«Економічна депресія — це не обов’язково ситуація, коли людям нічого їсти. Це стан, коли економіка просто зупиняється», — сказав Бураковський. 

Графічний елемент: мікроавтобус

Підтримайте радіо

Ми існуємо завдяки вашій підтримці.
Станьте нашими підписниками на патреоні та підтримуйте нас донатом на банку.
Або за реквізитами:
ЄДРПОУ 45784628
IBAN UA273515330000026002045916262,
призначення «Добровiльне пожертвування на проєктнi витрати».


Дякуємо, що ви з нами!