Хотів вирощувати равликів, доглядати «Сади Семираміди», виховувати трьох дітей. Мріяв про свій «тихий острів». Перед кожним виходом перевіряв у кожного з бійців — як складений турнікет, чи зручно закріплена аптечка. Умів говорити спокійно та виважено за різних обставин. Загинув при обороні Харківщини 11 листопада 2024 року, від ворожого обстрілу, рятуючи життя побратимів. Станіслав Близнюк на позивний «Лука» був бойовим медиком та санінструктором роти. Коли чув, що хлопці йдуть на позиції, завжди добровільно викликався йти з ними, бо: «Куди ж ви без медика?!» Коли побратими згадують обставини його загибелі, їм бракує повітря. За їхніми спинами синіє останній осінній виноград — як печальне нагадування про ті висячі сади, які Станіслав так і не виростив.
