Інна Варениця: На окупованих територіях чи під Покровськом я вчилась бути людиною

На початку війни Інна Варениця робила репортажі з окупованої Донеччини, розповідаючи про життя людей під контролем так званої ДНР.

У цій розмові вона вперше публічно говорить про цю роботу. Зараз Інна робить репортажі для іноземних та українських ЗМІ. Зокрема, Reuters, Associated Press, Telegraph, LB.ua. Журналістка працює на передових позиціях і на прифронтових територіях, де лишаються люди. А ще — виховує 4-річного сина.

Викликів материнства, пов’язаних із війною, у неї щонайменше три: вона воєнна кореспондентка, її син живе з її батьками в іншій країні, а ще — Інна шукає мову, якою може пояснити дитині, чому його тата немає поруч. Батько Левка, фотограф Макс Левін, був до смерті закатований росіянами в березні 2022 року. «Як пояснити дитині смерть» — одна з тем, з якими Інна працює і як мама, і як журналістка.

Ця розмова — про материнство в війні, про те, чому Інна вважає неможливим залишати дітей у таких містах як Покровськ, і про те, чому більше ніколи не можна запитувати незнайому дитину «А де твій тато чи мама?». Про те, чому, потрапивши під дрон, Інна з колегою Зоряною Стельмах усе ж продовжили їхати до Покровська. Ще ця розмова — про людяність, яку війна не притлумлює, а навпаки — стимулює.

Зрештою — про життя і про те, що в дорожній сумочці воєнної кореспондентки робить червона помада.